Українська іпотека нездужає. Вона натужно кашляє, і вигляд в неї кепський. Ситуація з внутрішніми ресурсами ілюструється двома цифрами. На 1 жовтня банківська система видала 729,5 мільярда гривень кредитів (всіх, а не тільки іпотечних). При цьому депозитів у ній всього 327,1 мільярда гривень. Різниця покривається за рахунок зовнішніх джерел, включаючи рефінансування НБУ.

Основна ідея забудовників - поки в неявному вигляді - звучить так: на Заході закінчиться криза, у них з'являться дешеві гроші, і вони знову потягнуться до нас за високим відсотком. Ринок у нас невеликий - той же іпотеки порядку 13 мільярдів доларів, так що як-небудь переб'ємося.

Але знову громадити валютну пірамідку ще більших розмірів навряд чи вийде. Населення просто не може масово купувати «такий мотлох за такими цінами». Це, здається, почало потроху доходити навіть до будівельників.

Тепер Лев Парцхаладзе від імені Української будівельної асоціації (УБА) озвучує ідею будівництва «економок» як типового житла площею від 25 до 70 квадратних метрів, за ціною від 300 до 400 доларів за «квадрат». «При такому підході однокімнатна «гостинка» могла б коштувати близько 10 тисяч доларів», - стверджує він. А держава могла б надати допомогу у видачі кредитів на купівлю таких квартир на пільгових умовах.

Для реалізації програми потрібно створити державне підприємство - єдиного замовника по всій Україні. Для нього виділялися б ділянки на безкоштовній основі з підведеними комунікаціями. Типовий проект житла повинен узгоджуватися за спрощеною системою.

Правда, фраза «термін експлуатації буде, як і в« хрущовок», - до 50 років» відверто лякає.

Про всяк випадок нагадуємо експертам УБА. Розрахунковий термін життя «хрущовки» становив 125 років. І тільки після того, як проект побував у руках радянських будівельників, реальний термін експлуатації скоротили на півстоліття.

Створювати проект, де відразу закладається термін служби в 50 років, і віддавати її в руки нашим славетним будівельникам - це вже занадто. Давайте краще залишимо розрахунковий термін на сто років. А то дома почнуть руйнуватися вже на стадії будівництва...

А от з ідеєю зафіксувати вартість обов'язково у гривні, щоб вона не залежала від курсу валют, сперечатися важко.

Але в будь-якому разі, думку про житло від 300-400 доларів за квадратний метр (нехай навіть не в столиці) - очевидний прогрес у порівнянні з торішнім польотом думки про «помірне зростання на 30% на рік».

Зараз Міністерство з питань житлово-комунального господарства збирається, на зразок Німеччини, розвивати будівельно-ощадні каси і обіцяє за їхній рахунок «за 10-15 років зробити іпотеку масовою, збільшити число житлових кредитів, що надаються не тільки будощадкасами, а й банками для забезпечення житлом громадян». Отримання кредиту обумовлено не тільки запорукою і зобов'язаннями позичальника з обслуговування боргу, а й попередніми виконанням плану з накопичення заощаджень.

Ідея досить непогана в теорії, але є маленьке зауваження. У нас - не Німеччина. Ні за законодавством, ні за якістю роботи державних служб, ні за менталітетом.

Можна, звичайно, очікувати, що в майбутньому чиновники стануть професійними і непідкупними, а Кабмін і президент не обзиватимуть один одного зрадниками Батьківщини. Але не факт, що стільки щастя привалить Україні відразу. Так що іпотека, безсумнівно, буде жити, але поки що - під крапельницею.

За матеріалами www.ubr.ua